Булавоусый хрущак

Поширений повсюдно. Батьківщиною його є тропіки, звідки він був завезений в усі країни світу. В Україні активно шкодить у південних областях, у Криму, де пошкоджує борошно, крупу, висівки, вироби з борошна, сушені фрукти, бите насіння арахісу, бобів, какао, квасолі, гороху, насіння льону, соняшнику. Ціле сухе зерно пшениці й жита майже не пошкоджує.

Жук завдовжки 3 – 3,5 мм, за формою тіла подібний до малого борошняного хрущака, відрізняється наявністю тричленикової булави на верхівках вусиків, округленою передньоспинкою, ширина якої найбільша посередині; перші три міжряддя надкрил без кілів. Личинки не відрізняються від личинок малого борошняного хрущака. У неопалюваних приміщеннях зимують жуки, а в опалюваних шкідник розвивається цілий рік, даючи до чотирьох поколінь. Навесні запліднені самки відкладають до 1000 яєць, у середньому 350 – 400. Жуки живуть до двох років, але повноцінні яйця відкладають тільки в перший рік життя. Яйця, що відкладаються на другий рік, стерильні. Повний цикл розвитку шкідника за температури 22 °С завершується впродовж 50 – 84 діб, при 25 °С — 53 – 76, при 30 °С — 32 – 107 діб. За температури 50 °С імаго гинуть через 15 хв, яйця – через 30, личинки — через 45 хв, а лялечки — через 3 год. До низьких температур цей вид ще менш стійкий, ніж малий борошняний хрущак. За температури мінус 6 °С гине впродовж доби. В умовах скупченості жуки й личинки здатні до канібалізму.

Жук має різкий стійкий карболовий запах, який передається пошкодженому борошну та іншим продуктам і залишається в них упродовж шести місяців. Такі продукти через неприємний запах не можна використовувати на продовольчі цілі.

Заходи захисту ті самі, що й для борошняного хрущака.