Кормовые бобы

Боби (Vicia faba) - однорічна рослина з родини бобових (Fabaceae). У сільськогосподарському виробництві поширені переважно дві різновидності.

Боби звичайні (городні, овочеві). Використовуються в основному для харчових цілей як овочева культура. Стебло - товсте, прямостояче, порівняно низьке, заввишки 50-80 см. Боби  - крупні, завдовжки 8-12 см, широкі. Насіння крупне, плоске, видовжене. Маса 1000 насінин - 1500— 3000 г. Квітки білі з чорною плямою на крилах. Овочеві боби зацвітають раніше бобів інших груп і достигають через 95-105 днів після сходів. Вміст білка в насінні - до 35%. Насіння добре розварюється.

Боби кормові або кінські. Стебло - пряме, високе - від 80 до 170 см, чотиригранне, слабо галузиться біля основи. 

Листки - парноперисті, гострі, еліптичні. 

Квітки - білі з чорною плямою на крилах, зібрані в китиці у пазухах листків.

Коренева система. Кормові боби мають сильно розвинуту кореневу систему, яка складається зголовного стрижневого кореня і багатьох бічних корінців. За сприятливих умов кормові боби можуть фіксувати до 100— 120 кг/га азоту з повітря, забезпечуючи себе повністю азотними добривами.

Плід - біб багатонасінний, має переважно 3-5 насінин, але бувають сорти, в яких є 3-8 насінин. Біб має циліндричну форму, оксамитно - опушений, завдовжки від 4 до 15 см і завтовшки 1,5-2 см. Після достигання набуває чорного кольору.

Залежно від крупності насіння всі сорти кормових бобів поділяються на три групи: дрібнонасінні (маса 1000 насінин - 300-400 г); середньо-насінні (маса 1000 насінин - 400-600 г); і крупнонасінні (маса 1000 насінин - 600-1200 г).

Вегетаційний період кормових бобів, залежно від сорту, становить 90-130 днів, у холодні роки цей період трохи продовжується.

Вимоги до температури. Кормові боби належать до холодостійких культур. Насіння проростає за температури +3-4°С.Сходи витримують приморозки до мінус 3-5°С і гинуть при температурі мінус 6-7°С. Від осінніх приморозків -  мінус 3-4°С -  припиняють вегетацію. Під час вегетації боби нормально розвиваються за +15-18°С, оптимальна температура для росту і розвитку - +20°С.У період цвітіння і зав'язування плодів кормові боби найкраще розвиваються при +15-20°С. За температури вище +30°С рослини пригнічуються.

Вимоги до вологи. Кормові боби - дуже вологолюбна культура, особливо в період появи сходів - цвітіння. Для проростання насіння потребує 110-120% води від своєї маси. Транспіраційний коефіцієнт - 800. Коли в ґрунті мало води, боби погано ростуть, скидають листя, урожайність різко знижується. Разом з тим, рослини майже не витримують перезволоження, застою води, тому ділянки з близьким заляганням ґрунтових вод непридатні для їх вирощування. Кормові боби вимагають більше вологи, ніж горох,особливо добре ростуть, коли в травні і червні часто випадають дощі.

Найбільші врожаї зерна і зеленої маси дають у вологому, досить теплому кліматі, з достатньою кількістю атмосферних опадів під час вегетації.

Кормові боби - рослина досить чутлива на довготривалу посуху. Незважаючи на те, що вони мають добре розвинену кореневу систему, погано переносять суху і жарку погоду, рослини швидко в'януть, менше утворюють бобів з малою кількістю зерен.

Вимоги до світла. Кормові боби належать до рослин довгого світлового дня. На півночі вони визрівають швидше, ніж на півдні. Вегетаційний період від 95 до 130 днів. Світлолюбна культура.

Вимоги до ґрунту. Найкращі врожаї зерна і зеленої маси вони дають на родючих ґрунтах, глибоких чорноземах, темно-сірих суглинках, осушених заплавних ґрунтах і на зв'язаних глинистих ґрунтах. На дерново-підзолистих ґрунтах Прикарпаття вони також добре плодоносять, бо там випадає досить опадів.

Кормові боби вимагають достатньої кількості вапна в ґрунті, тому на карбонатних ґрунтах з глибоким ґрунтовим шаром дають високі врожаї зерна. Але слід звернути увагу на те, що на карбонатних ґрунтах з мілким орним шаром, які влітку швидко пересихають, кормові боби дають низькі врожаї зерна. На таких ґрунтах краще сіяти еспарцет та буркун білий.

Завдяки добре розвинутій кореневій системі (довжина коренів 80-120 см) боби здатні засвоювати важкорозчинні фосфорні і кальцієві сполуки з нижніх горизонтів ґрунту і виносити їх у верхні горизонти, де вони стають доступними для інших рослин. Вони засвоюють з ґрунту азоту більше в два рази, фосфору - в 1,5 рази, в порівнянні з ячменем і озимою пшеницею, а калію - в 2,5 рази більше, ніж горох і зернові культури.

Непридатні для бобів ґрунти кислі, перезволожені і з близьким стоянням ґрунтових вод на глибині 50-60 см. На таких ґрунтах пригнічується діяльність бульбочкових бактерій, коренева система відмирає, припиняється ріст рослин, що призводить дозниження врожаю. Мало придатні для культури бобів і легкі піщані ґрунти, тут кращі результати дає жовтий люпин.