Озимый рапс

Ріпа́к, свіріпа, рапс (лат. Brassica napus L. var. oleifera Metzg.) — однорічна олійна трав'яниста рослина родини капустяних (Brassicaceae). Існують 2 форми: ріпак ярий (кольза) і ріпак озимий, який має основне значення. Насіння ріпака містить 48 — 52% олії, що її використовують у лакофарбовій, миловарній, харчовій (маргариновій), та інших галузях промисловості.

Коренева система  - стрижнева, сильно розвинута, з головним веретеноподібним коренем, що проникає в ґрунт на глибину 1,5-3,0 м. Бокові корені знаходяться в діаметрі 60-80 см.

Стебло - циліндричне, добре гілкується, заввишки 1,3-1,8 м, вкрите сизувато-зеленим восковим нальотом. Бокові пагони розміщені у верхній половині головного пагона. Їх кількість 6-10. При дотриманні оптимальних норм висіву і правильному співвідношенні добрив, рослини ріпаку мають високу стійкість до вилягання.

Листки. Спочатку формується розетка прикореневих листків, які є черешкові, перистонадрізані, з хвилястими зазубреними краями. Листки - синьо-зелені, нерідко з антоціаном, з нижнього боку опушені. Восени формується 6-10 листків. Середні листки видовжено - списоподібні. Верхні - безчерешкові видовжено-ланцетоподібні, з розширеною основою, яка охоплює стебло. Загальна кількість листків - 15-23 шт. на рослині.

Суцвіття китицеподібне, з 20-40 квітками. Квітки жовті, чотирипелюсткові, починають цвісти з головної китиці. Тривалість цвітіння квітки 2-3 дні, всієї рослини - 20-30 днів.

Плід - стручок, завдовжки 6-12 см. Кількість стручків на рослині значно коливається: від 20-30 до 300-400, і більше. У стручку містяться 18-40 насінин. Насіння темно-коричневе, майже чорне, кругле, дрібне. Маса 1000 насінин - 3-5 г.
 Структура врожаю. Найвищий урожай ріпаку одержують з посівів, де густота рослин навесні становить 50-70 шт. на 1 м2. На одній рослині може формуватися 7-10 бокових гілок, оптимальна кількість гілок на 1 м2 становить 450 шт./м2 (може коливатися в межах 350-600 гілок). Кількість стручків на рослині має бути в межах 160-290. На головному пагоні формується 40-70 стручків, на бокових верхніх - 25-40, на бокових нижніх - 15-20 шт. В одному стручку знаходиться в середньому 18-25 насінин.

Вимоги до температури. Ріпак - олійна культура, невибаглива до тепла. Насіння ріпаку починає проростати за температури +1°С, проте для одержання сходів на 3-4 день потрібна температура +14-17°С. Рослини вегетують при +5-6°С і продовжують осінню вегетацію навіть при настанні нічних заморозків. Для осінньої вегетації достатня сума активних (вище +5°С) температур 750-800°С. Найкраще перезимовують рослини з розвинутою розеткою, кількістю 6-8 справжніх листків, що досягається оптимальним строком сівби і рекомендованою густотою рослин.

Загартування ріпаку відбувається у дві фази. Перша проходить восени впродовж 14-20 днів за температури від +5°С до +7°С, припиняється з настанням мінусових температур. Друга фаза триває лише 5-7 днів за температури мінус 5-7°С. Сходи озимого ріпаку при пізніх строках сівби, що мають 3-4 листки, не проходять загартування і гинуть при морозі  мінус 6-8°С. При доброму загартуванні ріпак переносить морози на рівні кореневої шийки до мінус 12-14°С. При сніговому покриві в 5-6 см озимий ріпак витримує морози  до мінус 23-25°С і навіть до мінус 30°С. Найкраще перезимовує за висоти рослини 10-15 см.

Навесні рослини відновлюють вегетацію за середньодобової температури +1-3°С. Ріпак негативно реагує на сильні коливання температури навесні. Найкраща температура для росту вегетативної маси - +18-20°С. Оптимальна температура в період достигання і цвітіння- +22-23°С. За весняної сівби озимий ріпак не дає квітконосних пагонів, але розвиває розетку з великим листям, яка досягає висоти 60-80 см і придатна для використання на корм худобі.

Вимоги до вологи. Озимий ріпак вимогливий до вологи. При річній сумі опадів 600-700 мм він формує високу продуктивність,при 500-600 мм - задовільну, а при меншій 500 мм - врожаї помітно знижуються. Транспіраційний коефіцієнт 500-700. Ріпак менш вимогливий до вологи восени і рано навесні.

Від появи сходів до закриття ґрунту листками, достатньо незначних опадів. При відновленні вегетації навесні рослини добре використовують зимові запаси вологи. Найбільш негативно впливає нестача води в період інтенсивного росту стебла і вегетативної маси. Такі посіви передчасно зацвітають. Посуха у фазі цвітіння може спричинити опадання квіток, скорочувати тривалість цвітіння.

При формуванні стручків і достиганні ріпак теж потребує достатнього волого забезпечення. Він добре реагує на часті, але не сильні дощі. Якщо під час наливу і достигання вологи недостатньо, то маса 1000 насінин зменшується з 4,0-4,5 г до 2,5-3,0 г, достигання насіння прискорюється, врожайність зменшується.

Вегетаційний період озимого ріпаку на 10-15 днів триваліший, ніж суріпиці озимої, а врожайність на 15-20% вища.

Вимоги до світла. Озимий ріпак - рослина довгого дня. Ясна погода під час загартування сприяє підвищенню морозостійкості ріпаку. Під час весняно-літньої вегетації краще росте при високій вологості повітря при помірних невисоких температурах. Такі умови складаються при похмурій погоді.

Вимоги до ґрунту. Озимий ріпак вимогливий до родючості ґрунту. На формування 1 ц насіння ріпак потребує значно більше поживних речовин, ніж зернові культури. Добре росте на чорноземах, темно-сірих та сірих лісових ґрунтах, дерново-підзолистих, та ін., з нейтральною або слабокислою реакцією ґрунтового розчину (рН 6,6-7,2). Може рости і при рН вище 7,2 і нижче 6,6. Ґрунти з рН менше 6 потребують вапнування. Непридатні - важкі глинисті, заболочені, з водонепроникним підорним шаром, бо в них недостатньо розвивається коренева система. Вирощування ріпаку па піщаних ґрунтах Полісся значною мірою залежить від їх забезпеченості поживними речовинами і вологою. Ріпак добре росте у Степу, за винятком засолених ґрунтів. Найсприятливіші для вирощування цієї культури ґрунти Лісостепу.