Топинамбур

Топінамбур умовно вважається багаторічною культурою за свою здатність до щорічного самовідновлення за рахунок бульб і столонів, які залишаються в ґрунті після відмирання рослин або збирання врожаю.

За зовнішнім виглядом і будовою основних органів (листки, стебла, суцвіття) рослини топінамбура досить схожі на соняшник. Проте листки у них більш видовжені, крім того, він має, як і картопля, підземні пагони - столони, на кінцях яких утворюються бульби. Основними структурними елементами топінамбура, як і в інших рослин, є стебло, гілки, суцвіття, корінь, столони, бульби.

Стебло - однорічне, грубе, напів-дерев'янисте, округле, заввишки 2-4 м, покрите у верхній частині довгими прямими жорсткими волосками, заповнене всередині губчастою серцевиною, відносна маса якої складає 32-45%. Стебла білобульбових сортів у більшості випадків мають антоціанове забарвлення. За своєю геометрією стебло топінамбура подібне на зрізаний конус з діаметром основи 17,7-31,2 мм.

Висота стебла визначається сортовими особливостями рослини та погодно-кліматичними й агротехнічними умовами вирощування.

В основі підземного стебла, поряд з корінням, утворюються столони - підземні пагони, верхівка яких при розростанні перетворюється в бульбу. Довжина столонів залежить від сортових особливостей , а також від умов росту рослин. Столони бувають: дуже довгі - понад 40 см, довгі - 26-40 см, середні - 16-25 см, короткі - 5-15 см. Бульби топінамбура являють собою вкорочений пагін із зближеними міжвузлями. Вузлові зони відмічаються вічками, які у більшості форм топінамбура мають вигляд горбиків  ( у картопля вони занурені). За кольором відповідають бульбам, хоча зустрічаються окремі форми, вічка яких світліші, ніж основний колір бульб. За формою бульби бувають грушовидні, округлі, пальчасті, веретеноподібні; за кольором - червоні, рожеві, білі, жовті. Розмір бульб мінливий  і залежить від сортових особливостей і умов вирощування. Маса бульб під кущем становить в середньому 1,17 кг. 

Листки топінамбура черешкові, великі, яйцеподібної або овальної форми із загостреною верхівкою ,зубчастими краями, шорсткі. Листки нижнього ярусу, з супротивним розміщенням, мають довжину 18,6 см. ширину - 10,5 см. Черешки топінамбура складають 16,9-20,8% від загальної маси листків.

Суцвіття топінамбура являє собою кошик з випуклою основою , яка має навколо обгортку із зелених щетинистих листків.

Плід топінамбура - сім'янка, яка за елементами будови схожа на соняшникову, складається з плодової оболонки, тонкої прозорої насінної оболонки та ядра, в якому розрізняють зародок із сім'ядолями і корінцями. Маса 1000 насінин становить 6-10 г.

Стрижневий корінь проникає на глибину до 2 метрів.

Вимогливість до умов вирощування у топінамбуру невисока. Досить посухо- і морозостійка культура.

Вимоги до температури. Бульби топінамбуру можуть зимувати в ґрунті і витримувати під снігом морози до мінус 30-35°С. Навесні бульби проростають при температурі +6-8°С, а через 10-15 днів з'являються сходи.

Вимоги до грунту.
До ґрунтів топінамбур невибагливий. Високі його врожаї вирощують на різних ґрунтах, крім засолених, кислих та заболочених. Проте краще росте і розвивається на чорноземах та інших родючих і добре зволожених ґрунтах. У Степу земляна груша високоврожайна тільки в умовах зрошення.