Бурая ржавчина
Бура іржа пшениці
Pиcciпia dispeгsa
Назва збудника: Puccinia recondita Rob.et Desm. f.tritici Eriks. et JJenn. (Puccinia triticina Eriks.)
Це захворювання пшениці зумовлює великий недобір урожаю, особливо у Лісостепу і Поліссі України.
Захворювання проявляється на листках і піхвах пшениці спочатку у вигляді бурих пустул (урединій), а пізніше — чорних, з глянцевим відтінком (телій).
Урединії і телії частіше розміщуються на верхньому, рідко — на нижньому боці листків хаотично. Вони ніколи не зливаються у суцільну пляму, але навколо урединій можуть утворюватися хлоротичні і некротичні плями.
Збудником захворювання є гриб Puccinia recondita Rob.et Desm. f.tritici Eriks. et JJenn. (Puccinia triticina Eriks.). Його урединіоспори кулясті або еліптичні, розміром 17-29x17-23 мкм, з жовто-оранжевим вмістом.
х оболонка жовтобура, густо вкрита колючечками, має неширокі проросткові пори. Теліоспори двоклітинні, булавоподібні, розміром 32-49 х 12-21 мкм, світло-бурі, на верхівці темніші.
Гриб має дві форми: звичайну ( європейську) і сибірську. Звичайна форма поширена в Україні. У природних умовах вона майже не утворює еціального спороношення, якщо не враховувати рутвеці (Thalictrum minus L), на якому при штучному зараженні може викликати утворення ецій. Тому джерелом інфекції є урединіоспори.
Гриб зимує в урединіостадії (частіше у вигляді урединіогрибниці) на озимій пшениці. При наявності краплинної вологи урединіоспори проростають при температурі +2,5...+3°С (оптимальною вважають +15...+25°С).
Інкубаційний період залежить від температури повітря. При +25°С він триває 5-18 діб. Урединіогрибниця і урединіоспори, які утворилися восени, дуже стійкі до низьких температур, чим і пояснюється прояв захворювання навесні. Подальший його розвиток досягає максимуму у фазі молочної стиглості зерна. Влітку, за умов підвищеної вологості й тепла, урединіоспори життєздатні недовго.
У південних районах між періодом збирання пшениці і сівбою озимини проходить 1,5-3 місяців, тому більша кількість урединіоспор гине. Тут джерелом інфекції є сходи падалиці пшениці.
У північних районах, де між періодом збирання пшениці і сівбою озимини розриву практично немає, урединіоспори з решток стерні можуть потрапляти на нові сходи і заражати їх.
У гриба P.recondita f. triticina налічують понад 200 рас, які різняться своєю агресивністю щодо певних сортів. Тепер найагресивніша і найпоширеніша в Європі 77-ма раса. У межах рас виявлено різні біотипи.
Шкідливість бурої іржі полягає у тому, що зменшується асиміляційна поверхня і підвищується транспірація рослин. Внаслідок цього порушується водний баланс, що є причиною передчасного відмирання листків.
Ураження озимої пшениці збудником бурої іржі знижує її зимостійкість. У колосках утворюється менше зернин, вони низької якості і маси, що є головною причиною зниження врожаю. Недобір останнього від хвороби може досягати 15-20% і більше.
Можливі засоби захисту:
Абакус СЕ, Делан WG, Рекс Дуо, к.е., Авіатор, к.е., Консенто, к.с., Коронет, к.с., Медісон , к.с., Фолікур, 25% к.е, Аканто Плюс 28 к.с., Альто Супер 330 ЕС, к.е., Амістар Екстра 280 SC, к.с., Амістар Тріо 225 ЕС, к.с., Дітан М 45, з.п., Квадріс 250 SC к.с., Світч 62,5 WG в.г., Тілт 250 ЕС, к.е., Хорус, 75% в.г., Містік к.е.