АНТРАКНОЗ

Антракноз баштанних культур (Colletotrichum lagenarum)

Розповсюджена і шкідлива хвороба огірків і баштанних культур.

Уражує огірки в захищеному ґрунті, особливо у весняних і плівкових теплицях, а також у  відкритому ґрунті в південних районах, особливо при літніх термінах посіву.Кавуни і дині уражуються переважно в умовах зрошуваного баштанництва.

На листах рослин хвороба виявляється у виді жовтуватих, опукло-кутастих плям, досить великих. В вологих умовах на жилках розвивається рожевий наліт від скупчення спор гриба. На плодах, стеблах, черешках можуть утворюватися такі ж розові плями у вигляді виразок; до осені місця ураження стають майже чорними від склероциальных утворень. Іноді уражується прикоренева частина рослини.

Антракноз сильно поширюється при високій вологості повітря; оптимальна температура для проростання спор - +22..+27°C.

Гриб перезимовує на залишках неперегнилих уражених рослин. Хвороба може передаватися з насіннями.

Заходи захисту:

У теплицях необхідно ретельне дотримання осінніх профілактичних заходів, сівозміни й оптимального режиму температури і вологості.

У відкритому ґрунті одним з обов"язкових заходів є дотримання сівозміни.

Антракноз малини (Gloeosporium venetum Sped)

Симптоми хвороби проявляються на листках, черешках, пагонах і плодах. На листках плями спочатку - у вигляді крапок, пізніше вони збільшуються до 1-3 мм у діаметрі, центр їх набуває сірувато-білого забарвлення. На межі здорової та  ураженої тканини формується фіолетова облямівка. Плями часто зливаються, уражена тканина в суху погоду випадає. Уражені листки залишаються недорозвинутими, часто скручуються, засихають. На черешках і жилках листків плями дрібні, вдавлені у вигляді виразок.

На зелених ягодах з'являються також буруваті плями з фіолетовою облямівкою. Ягоди стають однобокими, буріють і засихають.

На молодих пагонах утворюються дрібні овальні фіолетові плями. Пізніше вони стають вдавленими, сірими, з пурпуровою облямівкою. При сильному ураженні плями перетворюються у виразки, часто зливаються і розтріскуються, внаслідок чого виникають глибокі рани. Навколо них іноді утворюються напливи. Уражені пагони восени і взимку стають сірими. Хворі пагони й плодові грони часто відмирають.

Збудником хвороби є гриб Gloeosporium venetum Sped, який належить до класу Deuteromycetes, порядку Melanconiales. Конідіальне спороношення розвивається на ураженій тканині під епідермісом у вигляді спорокупок - конідіального ложе, на яких формуються групами прямі короткі конідієносці із безбарвними еліпсоподібними одноклітинними конідіями, розміром 5-8х2-3 мкм. Джерело інфекції - уражені пагони, в яких зимує грибниця і конідіальне спороношення.

Антракноз аґрусу, смородини (ribis KlPseudoperiza eb.)

Зовнішні ознаки хвороби проявляються на листках та черешках, на ягодах і плодоніжках, на пагонах і гілках аґрусу, червоної та чорної смородини. Найхарактерніша ознака хвороби - утворення на листках дрібних, діаметром до 1 мм, бурих, кутастих, неправильної форми плям. У центрі плям формуються подушечки - конідіальне ложе гриба, які закладаються спочатку під епідермісом. Часто плями зливаються, охоплюють значну частину пластинки і надають листкам коричневого забарвлення. Уражені листки засихають і опадають. Спочатку уражуються нижні листки куща, а потім - листки середнього і верхнього ярусів. На черешках листків, на плодоніжках і пагонах хвороба проявляється у вигляді видовжених вдавлених бурих плям і виразок. 

На ягодах антракноз проявляється у вигляді поверхневих дрібних малопомітних темних плям та крапок. Збудником хвороби є гриб ribis KlPseudoperiza eb., який належить до класу Ascomycetes, порядку Helotiales. У конідіальній стадії гриб називають Gleosporium ribis Mont. et Desm (клас Deuteromycetes, порядок Melanconiales). Конідіальне спороно-шення формується у вигляді коротких паличко- або конусоподібних конідієносців, які зібрані в купки. На них формуються одноклітинні, безбарвні, злегка зігнуті або серпоподібні з тупими кінцями конідії,  розміром 14-32х5-8 мкм. Іноді гриб формує мікроконідії, розміром 5-7х1,5-2 мкм. Сумчаста стадія формується навесні на листках, що перезимували, у вигляді дрібних, жовто-коричневих апотеціїв заввишки до 0,6-0,8 мм. Сумки булавоподібні, з парафізами. Сумкоспори еліпсоподібні, одноклітинні, безбарвні, розміром 12-17х7-8 мкм. Джерело інфекції - опалі уражені листки, на яких гриб зберігається у вигляді конідіального ложе (строми).

Антракноз винограду (Gleosporium ampelophagum Sacc)

Хвороба проявляється на всіх надземних органах рослин у вигляді плям. На листках з'являються сірі або сіро-бурого кольору, з темно-бурою чи червоно-бурою облямівкою, плями різної форми і величини. Уражена тканина в суху погоду розтріскується і випадає, утворюється дірчастість листків. Під час розвитку хвороби на жилках листків останні засихають і обпадають.

При ураженні квіток на пелюстках з'являються чорні округлі плями, а на квітконосах - бурі вдавлені виразки. Уражені квітки буріють, відмирають.

На ягодах плями злегка вдавлені, округлі. Спочатку вони коричневі, з фіолетовим відтінком, пізніше всередині стають сірими, з темно-фіолетовою облямівкою.

На молодих пагонах спочатку утворюються невеликі за розміром,  коричневі або бурі плями, які пізніше витягуються в довжину, заглиблюються в тканину, набувають вигляду виразок. Колір плям  - кавовий,  з темно-фіолетовою облямівкою. Краї виразок нерівні, з напливами. Виразки на пагонах можуть бути дуже глибокими, які охоплюють не тільки кору і камбій, а й деревину. Зливаючись, вони окільцьовують пагін. Такі пагони набувають виродливої вузлуватої форми, в місцях ураження чорніють, легко переломлюються. Збудником хвороби є гриб Gleosporium ampelophagum Sacc. (син. Sphaceloma ampelinum dBy), який належить до класу Denteromycetes, порядку Melanconiales. Конідіальне спороношення гриба формується у вигляді конідіального ложе. Конідії еліпсоподібні, безбарвні, одноклітинні, розміром 3-6х2,5-3,5 мкм, оточені слизом. Часто конідії склеюються в грудочки, які розмиваються під час дощу, слиз набухає, конідії відокремлюються одна від одної та розносяться на рослини, спричиняючи нові ураження. Під час вегетації винограду гриб формує декілька десятків генерацій конідіального спороношення. Джерело інфекції - грибниця патогена, яка зимує в уражених пагонах.

Антракноз багаторічних бобових (Kaba-tiella caulivora Karak)

Антракноз уражає всі надземні органи рослини. На паростках, сім"ядолях і молодих стеблинках виявляється у виді штрихів і темних плям. Уражені сходи гинуть. На стеблах і черешках листя дорослих рослин з"являються темні,  втиснені штрихи, що згодом розростаються в довгасті бурі виразки з чорною облямівкою. Уражені стебла переламуються. На листах унаслідок побуріння жилок спершу з"являється сітчатість, а пізніше виникають бурі плями. Хворі рослини дають щупле, легковаге насіння.

Збудник хвороби - недосконалий гриб Kaba-tiella caulivora Karak. Його грибниця розташовується по міжклітинникам тканин рослини. У вологу погоду в місцях ураження з"являються спороложі у виді блідих слизуватих подушечок, що складаються з одноклітинних циліндричних, що щільно прилягають один до одного, конидіносців, розміром 20-30х4,5-7 мкм і щетинок, розміром 39-62х4-7 мкм. На конідіносцях формується до 8 безбарвних, одноклітинних, прямих або серповидних конідій, розміром 8-24х2,5-5 мкм. При високій вологості повітря і низкій температурі гриб може утворювати чорні псевдопікніди, у яких формуються одноклітинні конідії розміром 6-25х1,4-5,6 мкм. Вони виходять із псевдопікнід навесні у вигляді блідо-рожевої маси. Інкубаційний період хвороби при температурі +14...+16° С триває біля 5 днів, а при температурі  +21...+23° С - 10-14 днів. Джерелами інфекції є уражені рослини, що перезимували, їх залишки , насіння, у яких гриб зберігається у вигляді грибниці. При сильному ураженні рослин недобір врожаю зеленої маси може досягати 20%, а насіння -50%.

Можливі засоби захисту:
Абакус СЕ, Кабріо Топ, в.г., Кабріо Дуо, к.е., Луна Експірієнс, к.с., Натіво, в.г., Курзат М 68 в.г.,  Косайд 2000, Квадріс 250 SC к.с., Медян Екстра 350 к.с., Топсін М 500, к.с., Імпакт К, к.с., Казумін 2Л.